Практичні аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»: підсумки року діяльності відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ

Головна Новини Події Практичні аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»: підсумки року діяльності відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ

30 жовтня команда відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ провела навчальний захід «Практичні аспекти участі у Програмі “Горизонт Європа”». Подію приурочили до першої річниці діяльності Офісу на базі Національного фонду досліджень України. Серед запрошених – представники Міністерства освіти і науки України, Європейської комісії, міжнародних науково-дослідних інститутів та компліментарних програм.

Захід відкрила з вітальним словом Кароль Мансель-Бланшар, керівниця відділу Міжнародного співробітництва, Європа та Америка, ЄК. У своєму вітальному слові пані Мансель-Бланшар наголосила на важливості Програми «Горизонт Європа» для розвитку наукового потенціалу, інновацій та транскордонного співробітництва в Європі та за її межами. Вона підкреслила рішучість Європейської комісії підтримувати участь України в Програмі, наголосивши, що IX Рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій надає унікальну можливість українським дослідникам, інноваторам та установам поглибити свою взаємодію з європейською дослідницькою спільнотою, сприяючи колективному прогресу на шляху до сталого, стійкого та інклюзивного майбутнього.

Також учасників привітали генеральний директор Директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України Григорій Мозолевич, спеціаліст з питань політики Операційного відділу II Представництва ЄС в Україні Єгор Пивоваров, голова Національного фонду досліджень України Станіслав Вільчинський та виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька.

Робочу частину розпочав начальник відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ Ігор Таранов, який презентував підсумки роботи Офісу протягом року функціонування та значення для українських учасників дев’ятої рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій. Зі свого боку про участь України у Програмі «Горизонт Європа» розповів Фредерік Сондергаард, спеціаліст з питань політики Генерального директорату з досліджень та інновацій, Асоціації «Горизонт Європа» ЄК. Естонський досвід участі у Програмі представила заступниця керівника відділу міжнародного наукового співробітництва Естонської дослідницької ради Крістін Краав. А про можливості для українських учасників у розрізі Європейської дослідницької ради інформувала керівниця наукового відділу ЄДР Ангела Лібераторе.

Крім того, виконавча секретарка Комітету за свободу та відповідальність у науці, старша наукова співробітниця Міжнародної наукової ради, Віві Ставру підкреслила ключову роль глобальних партнерств у підвищенні якості та поширенні результатів досліджень, зазначивши, що увага Програми «Горизонт Європа» до спільних проєктів надає українським дослідникам та установам унікальну платформу для взаємодії з різноманітною мережею міжнародних експертів. Вона підкреслила, що розширення міжнародних мереж має важливе значення не лише для сприяння інноваціям, але й для вирішення складних глобальних викликів, з якими жодна країна не може впоратися самотужки.

У розрізі синергетичних зв’язків Програми «Горизонт Європа» з іншими проєктними ініціативами ЄС Рональд де Брюін, директор програми «Європейське співробітництво з науки і технологій» (COST), підкреслив стратегічну важливість COST як механізму для створення та підтримки наукових мереж, що сприяють обміну знаннями, міждисциплінарній співпраці та підтримці дослідників-початківців по всій Європі. Заходи COST дають можливість учасникам з різних дисциплін та географічних регіонів працювати разом над спільними науковими та суспільними викликами.

Поза тим, Наталія Волошин, менеджерка ГО «Форза» виступила, з презентацією про ключові фактори успіху для досягнення досконалості в рамках Програми «Горизонт Європа». Використовуючи досвід своєї організації в європейських проєктах, доповідачка підкреслила, що використання досвіду, генерування інноваційних ідей та розвиток стратегічних контактів є критично важливими для будь-якої організації, яка прагне досягти успіху в рамках Програми «Горизонт Європа».

Із експертною доповіддю, присвяченою участі України у програмі досліджень та навчання «Євратом» (2021-2025), виступив Микола Дзюбинський, представник Європейської комісії від Євратому. До заходу також долучилися Еліза Брекевельт, представниця Німецького дослідницького фонду, та Вікторія Райхл, заступниця директора KoWi та директорка Брюссельського офісу. Спікерки обговорили еволюцію можливостей для українських науковців щодо участі в дослідницьких програмах ЄС, коротко розповіли як про наявні механізми підтримки, так і про стратегічні ініціативи, спрямовані на посилення інтеграції України в європейські дослідницькі мережі.

Наприкінці заходу Максим Колісник, головний спеціаліст відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні», представив розгорнутий огляд можливостей для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа». У своїй презентації спікером було надано вичерпну інформацію щодо останніх відкритих конкурсів, спрямованих на участь приватного сектору. Презентація окреслила ключові сфери, в яких український бізнес може зробити свій внесок у високоефективні європейські консорціуми, зокрема, у сферах, що відповідають стратегічним пріоритетам ЄС, таких як цифрова трансформація, перехід до «зеленої» енергетики та стале економічне зростання.

Підсумовуючи подію, Ольга Полоцька, виконавча директорка НФДУ, подякувала всім за активну участь, підкреслила виняткову значущість міжнародного співробітництва та інтеграції України до європейського дослідницького простору. Вона зазначила, що активна участь у Програмі «Горизонт Європа» відіграє важливу роль у розвитку дослідницького потенціалу України та сприянні науковим інноваціям, що відповідають європейським пріоритетам.

Після завершення навчання відбулася нетворкінг-сесія, спрямована на підтримку відкритих дискусій та сприяння встановленню контактів між учасниками заходу. Під час цієї частини програми присутні мали змогу поділитися враженнями, отриманими протягом дня, та обговорити напрями майбутньої дослідницької співпраці.