Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище підтримуватимуть усі пріоритети Комісії на 2019-2024 роки. Зокрема, вони будуть ключовими для досягнення цілей Європейського зеленого курсу, а також значною мірою сприятимуть досягненню цілей «Економіка, яка працює для людей» та «Європа, пристосована для цифрової епохи».

Дослідницька та інноваційна діяльність в рамках кластера 6 сприятиме досягненню цілей Європейського зеленого курсу, пов’язаних зі Стратегією біорізноманіття до 2030 року, Стратегією «Від ферми до виделки», Європейським кліматичним пактом та ініціативами в рамках сталого розвитку промисловості та ліквідації забруднення, а також довгостроковим баченням розвитку сільських територій та Цілями сталого розвитку.

Таким чином, очікується прискорення переходу до стійких, екологічно чистих, здорових та інклюзивних продовольчих систем від первинного виробництва до споживання, які постачають безпечні, поживні та доступні для всіх продукти харчування. Це досягається завдяки  вдосконаленню управління, зменшенню втрат і виробничих відходів, поліпшенню здоров’я тварин, рослин і якісних показників ґрунтів, розвитку інноваційних ланцюжків доданої вартості зі справедливим розподілом прибутків, витрат і ризиків між споживачами і постачальниками, переходу до харчування, що відповідає критеріям стійкості, доступності та підтримці здоров’я (як це передбачено в кластері 1 «Здоров’я»).

Усім цим змінам сприятимуть цифрові та інформаційні технології передачі даних, включаючи розробку «цифрових двійників» планетних систем у співпраці з ініціативою Destination Earth згідно з Європейською стратегією даних, а також ефективні системи знань у сфері сільськогосподарських наук та інновацій.

Дослідження та інновації сприятимуть розвитку та вдосконаленню регуляторних інструментів з метою активного вирішення питань безпеки харчових продуктів, а також захисту рослин і тварин.

Сфери впливу

• моніторинг довкілля;
• біорізноманіття та природні ресурси;
• сільське та лісове господарство, сільська місцевість;
• моря, океани та інші водні ресурси;
• продовольчі системи;
• біотехнологічні інноваційні системи в біоекономіці ЄС;
• циркулярні системи.

Серед завдань кластера «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище»:

• сприяти відновленню деградованих екосистем, протистояти зменшенню біорізноманіття та пов’язаних з ним екосистемних функцій, контролю ризиків стихійних лих, пом’якшенню наслідків зміни клімату та адаптації до них, а також сталому та замкнутому управлінню природними ресурсами на суші та на морі, в тому числі шляхом розробки природоорієнтованих рішень;
• сприяти відновленню біорізноманіття в усіх секторах – шляхом кращого розуміння, моніторингу та протидії прямим і непрямим факторам, що його зумовлюють, а також шляхом вдосконалення європейської та глобальної політики і конвенцій;
• зміцнення здорових екосистем та біорізноманіття, в тому числі тих, які є необхідними для сталого сільського господарства, аквакультури та рибальства; можливості для фермерів переходу до систем сталого сільського господарства; постачання рибних та морепродуктів – завдяки сталому рибальству та аквакультурі;
• сприяти кращому розумінню та використанню потенціалу екосистем і систем первинного виробництва для пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації до них, у тому числі, шляхом збереження та подальшого збільшення природних утилізаторів вуглецю, а також моніторингу навколишнього середовища;
• підтримувати циркулярну промисловість із нульовим вуглецевим слідом, природоорієнтовані інновації для забезпечення сталого та кліматично розумного сільського й лісового господарства, а також циркулярну, кліматично нейтральну, стійку біотехнологічну промисловість, яка виробляє біологічні матеріали та продукти з низьким екологічним слідом, знижуючи рівень забруднення, в тому числі що стосується пластикових відходів;
• підтримувати перехід до кліматично нейтральної, сталої та продуктивної «блакитної» економіки, включаючи успішну аквакультуру, рибальство та нові сектори, включаючи морські біотехнології. Інноваційні природоорієнтовані рішення сприятимуть реалізації потенціалу сталої біоекономіки та заміщенню викопних, вуглецевоємних та шкідливих матеріалів інноваційними, кліматично нейтральними, біотехнологічними, нетоксичними матеріалами та речовинами. Інноваційні рішення, нетоксичне і  циркулярне використання ресурсів, а також підтримка циркулярних систем сприятимуть досягненню нульового рівня забруднення територій, ґрунтів, води і повітря, морів і океанів;
• сприяти розробленню та моніторингу інноваційних моделей управління, що зумовлюють сталість і стійкість, шляхом розширеного та спільного використання нових знань, інструментів, прогнозування та моніторингу за навколишнім середовищем, а також використання можливостей цифрових технологій, моделювання і прогнозування. Крім того, підтримка міждисциплінарних досліджень та інновацій сприятиме кращому розумінню екологічних, соціально-економічних та демографічних факторів змін, а також впровадженню цифрових, соціальних та громадських інновацій, які сприятимуть сталому, збалансованому та інклюзивному розвитку сільських, міських та прибережних територій.

Відповідно, очікувані впливи цього кластера полягатимуть у такому:

1. Стале і циркулярне управління, розумне використання природних ресурсів, а також запобігання забрудненням довкілля та його ремедіація стають ключовими питаннями, які розкривають потенціал біоекономіки і гарантують здоров’я і всесторонню безпечність ґрунтів, повітря, прісної і морської води. Це реалізується завдяки кращому розумінню планетарних меж і впровадженню інноваційних технологій, особливо що стосується первинної продукції, лісового господарства та біотехнологічної сфери:
   • «Збереження здоров’я у суспільстві, що стрімко змінюється»: синергії  – у ролі харчування у здоров’ї (включаючи мікробіом людини, недоїдання та переїдання, харчову безпеку), персоналізованого харчування (включаючи харчові звички загалом та особливо, що стосується дитячого ожиріння) і впливу стресорів, пов’язаних із їжею (включаючи маркетинг та звички споживачів);
   • «Життя та праця в середовищі, сприятливому для здоров’я»: синергії – у біомоніторингу людини, здорових екосистемах та житлових середовищах (включаючи екологічні рішення для здоров’я та благополуччя), менеджменту, заснованому на сталості, стосовно водних ресурсів, ґрунтів, повітря та біорізноманіття; в оцінці впливів на здоров’я (в тому числі, інфраструктури, міського планування, транспорту, технологій, хімічних речовин та полютантів); і запобіганню хворобам, які пов’язані із довкіллям;
   • «Боротьба з хворобами та зменшення тягаря хвороб»: синергії – у сфері охорони здоров’я, концепції One Health (забезпечення здоров’я людини, тварин/рослин, грунту/води), AMR (антимікробна резистентність), біологічних і біотехнологічних досліджень персоналізованого харчування, спрямованого на зменшення тягаря хвороб;
   • боротьба зі злочинністю та тероризмом: боротьба з організованою екологічною злочинністю;
   • підвищення стійкості до природних лих через відновлення екосистем.
   • використання біомаси для виробництва біоенергії;
   • циркулярність для покращення загальної енергетичної та ресурсної ефективності.
2. Забезпечення продовольчої та харчової безпеки у планетарних межах реалізується завдяки знанням, інноваціям та цифровізації в галузях сільського господарства, рибальства, аквакультури та харчових систем, які є стійкими, інклюзивними, безпечними та здоровими на всіх етапах «від ферми до виделки».
3. Сільські, прибережні та міські території розвиваються стійким, збалансованим та інклюзивним чином завдяки кращому розумінню екологічних, поведінкових, соціально-економічних та демографічних чинників змін, а також впровадженню цифрових, соціальних ініціатив та інновацій, спрямованих на спільноту.
4. Інноваційні моделі управління, які забезпечують стійкість і стабільність, розробляються та контролюються через розширене та спільне використання нових знань, інструментів і моніторингу довкілля, а також можливостей цифрового моделювання та прогнозування:
   • системи океанічних та планетарних спостережень для управління ризиками стихійних лих.
5. Системний підхід до циркулярної економіки:
   • діяльність у галузях промисловості із низьким вуглецевим слідом;
   • циркулярні галузі;
   • сировинні матеріали;
   • передові матеріали;
   • ключові цифрові технології;
   • компоненти;
   • дані;
   • ШІ та робототехніка.
6. Кліматична нейтральність досягається шляхом скорочення викидів парникових газів, підтримки природних утилізаторів вуглецю та посилення утилізації й утримання вуглецю в екосистемах. Це відбувається, зокрема, шляхом розкриття потенціалу природних рішень, що сприятимуть адаптації до змін клімату та підвищенню стійкості до них:
   • дослідження клімату може надати важливі знання про роль і потенціал екосистем як утилізаторів вуглецю, а також про вплив зміни клімату на біорізноманіття екосистем;
   • розвиток офшорної відновлюваної енергетики у повній відповідності до принципу «не нашкодь» стосовно морського середовища.

Більше інформації про очікуваний вплив цього кластера можна знайти в стратегічному плані Програми «Горизонт Європа».