NURECAB: EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building – це 24-місячний проєкт, пов’язаний із реалізацією Робочої програми Євратом на 2023-2025 роки. Проєкт зосереджений на навчанні, розбудові потенціалу, розвитку та створенні мереж для посилення ядерної освіти і досліджень в Україні та Європейському Союзі. Головна мета – підтримати подальшу інтеграції ядерної української дослідницької спільноти в європейську дослідницьку мережу, приділяючи увагу вдосконаленню української освіти й академічної бази навчання для нарощування потенціалу і здійснення безпечної експлуатації українських ядерних установок та інклюзивної співпраці у сфері досліджень поділу ядра і термоядерного синтезу.

Координатором проєкту виступає Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (ННЦ ХФТІ). Інститут здійснює дослідження у сфері теоретичної фізики, керованого термоядерного синтезу та плазмової технології, спеціалізується в галузі фізики високих енергій і прискорювальної техніки, радіаційного матеріалознавства, чистих і надчистих матеріалів.

Про успішну координацію проєкту, а також шлях до Програми «Горизонт Європа» спілкувалися з Сергієм Пугачем, кандидатом фізико-математичних наук, керівником сектору маркетингових досліджень трансферу технологій та комерціалізації науково-технічних розробок ННЦ ХФТІ, що є  національним контактним пунктом Євратом (ядерний поділ) в Україні та представником організації координатора проєкту NURECAB.

Досвід участі ННЦ ХФТІ у рамкових програмах Європейського Союзу розпочався ще з Сьомої програми, тобто з 2010 року. Це було написання проєктної заявки на конкурс у сфері сонячної енергетики, зокрема фотовольтаїки, у складі консорціуму, де інститут виступав у ролі партнера. Тоді команді не вдалося подати успішну заявку. Проте вже у наступній РП «Горизонт 2020» організації у складі консорціуму вдалося виграти конкурс, спрямований на боротьбу з мікотоксинами і зменшення втрат врожаю, пов’язаних із зараженням мікотоксином, – й отримати фінансування.

Загалом у «Горизонті Європа» ННЦ ХФТІ брав участь у проєктах як партнер, адміністративний і фінансовий менеджер, технічний виконавець, а також координатор проєкту. Діяльність здійснювалась за такими компонентами: «Європейська інноваційна рада», «Дослідницькі інфраструктури», крім того, є успішний досвід у дослідницькій і навчальній програмі «Євратом».

Тож, повертаючись до проєкту NURECAB, слід зазначити, що весь попередній досвід дозволив інституту впевненіше підійти до РП «Горизонт Європа». Заклад шукав нові напрями міжнародної кооперації і нові джерела фінансування наукових досліджень та інновацій. Тому разом із тими партнерами, з якими вже мали досвід співпраці, обговорили й прийняли рішення щодо участі. Так і виникла ідея підготувати проєктну пропозицію і подавати заявку на конкурс EURATOM-2024-UKRAINIAN-IBA: Education, training, capacity building and networking actions to strengthen Ukrainian and EU nuclear research.

Оскільки ННЦ ХФТІ і особисто Сергій Пугач мали великий і різноманітний досвід у формуванні проєктної пропозиції – як успішний, так і не успішний, як у складі консорціуму в ролі партнера, так і координатора – труднощів у процесі пошуку конкурсів, підборі партнерів, реєстрації та поданні заявки зовсім не виникало. Хіба що потребувало багато часу і постійної уваги до цього процесу, як зазначає пан Сергій. Також по допомогу в написання грантової заявки команда не зверталася. Проте попередньо працівники інституту брали участь у великій кількості тренінгів і вебінарів із написання проєктних пропозицій і національного, і рівня ЄК.

Щодо ідеї проєкту – представник інституту підкреслив, що власні ідеї зазвичай стають частиною проєкту, тобто окремим його завданням, проте не є домінантними і не мають глобального впливу з точки зору реалізації проєкту. Інакше кажучи, власні ідеї інтегрувалися в загальні обриси проєкту.

NURECAB мав визначений програмою перелік обов’язкових учасників консорціуму і тих, кого ННЦ ХФТІ додав, виходячи із завдань або очікуваних результатів конкурсу. Консорціум проєкту складається з уже зазначеного координатора й учасників: ХНУ ім.  В.Н. Каразіна, НТУ України «КПІ ім. Ігоря Сікорського», КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУ «Харківський політехнічний інститут», НУ «Одеська політехніка», Українського ядерного товариства, АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”» та Європейської мережі ядерної освіти.

Сергій Пугач зазначив, що з усіма учасниками була налагоджена чудова комунікація, але, зважаючи на безпекові умови, проведення заходів залежить від поставлених завдань: «Одні заходи проводимо онлайн, інші – у гібридному форматі, залежно від того, на яку орієнтуємося  аудиторію. Якщо ж мова йде про фізичні заходи, то найбільш зручним для цього є місто Київ, щоб зібрати певну аудиторію, тож найбільше їх проводимо тут».

Що ж до процесу укладання Грантової угоди – загалом труднощів не було. Хіба що ускладнювало процес те, що учасниками були і бенефіціари, й і треті сторони, відповідно, крім Грантової угоди, підписувалися ще додаткові договори між бенефіціарами й третіми сторонами для того, щоб здійснювати платежі в межах проєкту.

Справжні випробування виникли вже під час реалізації проєкту, зокрема, з питання мобільності, особливо перетину кордону для участі в наукових заходах молодих учених або студентів. Вирішували їх спільно у взаємодії між науковими установами, Міністерством освіти і науки України та Держприкордонслужбою. Інші труднощі – бюджетування партнерів. У кожній установі є свій порядок, адміністративний і фінансовий механізми, що частково гальмувало процеси. Тож порада від керівника установи-координатора проєкту: обов’язково брати це питання до уваги.

Вплив результатів реалізації проєкту NURECAB на покращення якості життя та досягнення певних цілей ЄС

NURECAB стосується цілей ЄС, пов’язаних із виходом на нульові викиди до 2050 року і з певними проміжними цілями в цьому напрямі. Йдеться про ядерну і термоядерну енергетику. Проєкт безпосередньо присвячений двом питанням:

• підготовка молодих спеціалістів, адже Європа відчуває нестачу таких фахівців й активно здійснює підготовку таких спеціалістів, залучаючи молодь до ядерної енергетики. У цьому сенсі в Україні є великий досвід і напрацювання;
• інтеграція наукових досліджень у європейську дослідницьку площину. Це досвід України у ядерній галузі, який потрібно поєднати з європейським. І все це – для будівництва нових енергетичних реакторів: як поділу, так і синтезу.

Підсумовуючи свою розповідь, Сергій Пугай сказав, що однозначно планує в майбутньому подаватися ще на конкурси в рамках Програми: «Як представник наукової установи я безпосередньо перед собою ставлю завдання залучати свою установу до участі в різних напрямах “Горизонту Європа”, а як НКП, який працює на національному рівні, відповідно й інші організації та їхніх представників долучати до Програми».

Довідково:

NURECAB
EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building
Grant agreement ID: 101173510
Duration of the project: 1 September 2024 – 31 August 2026
Funded under: Euratom Research and Training Programme (EURATOM)
Coordinated by: NATIONAL SCIENCE CENTER KHARKOV INSTITUTE OF PHYSICS AND TECHNOLOGY (Ukraine)

📎Фото взяті з сайту Національної академії наук України.