AGRI-BIOCIRCULAR-HUB: центр передового досвіду для розумного сільського господарства та циркулярної біоекономіки на шляху до сталого агропродовольчого сектору в країнах розширення (та за їх межами) – це проєкт Програми «Горизонт Європа», спрямований на створення мережі центрів передового досвіду в галузі біоекономіки для аграрного сектору в Польщі, Латвії, Україні, Бельгії та Іспанії. Об’єднуючи академічні установи, бізнес, урядові організації та громадянське суспільство, проєкт спрямований на подолання спільних викликів та використання можливостей для зеленої трансформації в агропродовольчому секторі, особливо у країнах, що розширюються, та в екосистемах, які тільки формуються, таких як в Україні, амбіціям та екологічним стандартам ЄС. Проєкт має на меті підвищити ефективність агровиробництва та забезпечити збереження природних ресурсів і біорізноманіття.

Координатор AGRI-BIOCIRCULAR-HUB – Національний університет «Львівська Політехніка» (НУЛП). Заклад вищої освіти є багатопрофільним технічним університетом в Україні, що має значний досвід у галузі інженерії, екологічних технологій та інновацій. НУЛП координує проєкт та очолює діяльність, пов’язану з управлінням проєктом, комунікацією, наставництвом та розробленням пілотних проєктів у сфері циркулярної економіки. Про координацію проєкту і багато іншого говорили з Мирославом Мальованим, доктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри екології та збалансованого природокористування НУЛП, керівником команди проєкту.

Шлях до Рамкової програми «Горизонт Європа» розпочався за три роки до проєкту. До цього заклад подавав ще декілька заявок, але, на жаль, вони не були успішними. Проте невдачі не зупинили команду НУЛП, ядром якої є науковці: Мирослава Мальваного, Івана Тимчука (кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології та збалансованого природокористування) та Володимира Жука (кандидат технічних наук, доцент кафедри гідротехніки та водної інженерії), а навпаки – сприяли накопиченню досвіду, знаходженню сильних партнерів, які потім увійшли до консорціуму проєкту AGRI-BIOCIRCULAR-HUB.

Команда уважно слідкувала за всіма новинами, які з’являються в Програмі, оцінювали, чи варто готувати заявку на конкурси, з якими партнерами, на яких умовах тощо. Так, політехнівці почали роботу з дослідницьким центром Beta (Іспанія). І саме вони наштовхнули на ідею, що, виходячи з умов конкурсу, було б доцільно, якби Україна була координатором, а також підтримували НУЛП у діяльності у сфері біоциркулярної екології. Мова йде про конкурс за компонентом WIDERA HORIZON-WIDERA-2023-ACCESS-07-01: Excellence Hubs. Тож університет узяв на себе сміливість стати координатором консорціуму проєкту, який складається з 21 організації з п’яти країн.

Як зазначає Мирослав Мальований, це досить потужний консорціум і дуже багато часу та зусиль витрачається саме на організаційну діяльність, комунікацію з усіма членами консорціуму, а не лише на реалізацію проєкту. У цьому і полягає складність і багатовимірність роботи координатора.

Загалом усі обов’язки були наперед розподілені між партнерами. Активна фаза підготовки проєктної заявки тривала протягом півтора місяця. Раз чи двічі на тиждень відбувалися онлайн-зустрічі членів консорціуму. За словами керівника команди університету, це був дуже насичений період. Проєктну заявку писали всі учасники консорціуму, але керували цим процесом дві досвідчені організації: дослідницький центр Beta, який і наштовхнув команду НУЛП на думку взяти на себе роль координатора та чиї поради були неоціненними, а також бельгійська консалтингова організація Visiativ, що має значний досвід у поданні таких заявок. Ця організація не просто була залучена до роботи над проєктною заявкою, а стала партнером проєкту і відповідає за дуже важливу ділянку – розподіл мінігрантів для стартапів, адже розуміється на цій, дещо новій для НУЛП, стратегії.

Мирослав Мальований розповів, що його команда не мала досвіду участі у попередніх рамкових програмах ЄС, наприклад, «Горизонті 2020», але брала участь у двох проєктах програми «Еразмус+» та проєкті, фінансованому Національним фондом досліджень України. Керівник проєктної команди вважає, що цей позитивний досвід і висновки, зроблені під час участі в інших конкурсах, лягли в основу ідей, використаних у «Горизонті Європа». Це дуже гарна практика, до речі, коли напрацювання попереднього проєкту лягають в основу наступного.

Тож коли була сформована ідея, почали збирати партнерів, спираючись на досвід попередньої діяльності. Наприклад, польськими партнерами, з яким НУЛП раніше подавав проєктні пропозиції. Хоча університет не мав успіху в минулому, проте налагодив співпрацю і знав про їхню діяльність – і запропонував включити їх до проєкту. Партнери з Польщі зі свого боку також запропонували своїх партнерів. Крім того, Латвійського партнера запропонували іспанці, які мали попередні спільні проєкти. Саме за такою схемою відбувався пошук партнерів до консорціуму.

Слід зазначити, що це були лише відомі координатору організації, які мали певний рівень компетентності та були відкриті до співпраці. Команда уникала залучення випадкових організацій до консорціуму. Метою було створити потужну команду, надійне партнерство з перевірених організацій, щоб у подальшому уникати можливих перешкод під час реалізації проєкту. Тому в процесі написання заявки якщо і виникали певні суперечності, партнери переконували один одного і найважливіше – знаходили компроміси.

Також після отримання повідомлення про те, що проєкт відібраний для фінансування, під час укладання Грантової угоди найбільші труднощі були пов’язані з великою кількістю організацій у складі консорціуму, адже деякі з них частково гальмували роботу через власні внутрішні проблеми. Важливо відзначити, що з боку українського законодавства суттєвих перешкод не було. Пан Мирослав зауважив, що певні проблеми в окремих організацій-партнерів і досі тривають. Політехніківці мають дуже добре налагоджену комунікацію з проєктним офіцером, тож поки у них не виникало таких труднощів чи питань, з якими варто було б звернутися до представників мережі національних контактних пунктів.

AGRI-BIOCIRCULAR-HUB реалізується понад рік, тож завдяки йому вже є деякі позитивні зміни для України. Зокрема, були знайдені шляхи оптимальної співпраці між українськими партнерами, яку координує НУЛП. Їх є значна кількість, тому що проєкт передбачає участь і наукових, і громадських організацій, і влади. Також позитивні зміни відбуваються на рівні держави: з’явилося розуміння, що циркулярна економіка є набагато кращою, ніж лінійна. Наприклад, НУЛП активно співпрацює з КП «Зелене місто», яке має чи не єдиний в Україні майданчик для біокомпостування, здійснюються дослідження з оптимізації цього процесу в науковій площині. Але окрім цього, на основі всіх зазначених процесів команда пропонує конкретні кроки, спрямовані на структурні зміни – а це одна із цілей проєкту. Проте найважливішим для України у цьому проєкті є запозичення досвіду інших країн, які вже почали активно впроваджувати елементи біоциркулярної економіки на рівні держави, а наші прогресивні фермери і сільські господарства поки що роблять це самостійно. Тож проєкт має на меті консолідувати ці зусилля, щоб краще підійти до реалізації поставлених цілей.

Крім важливого значення проєкту для України також будуть досягненні й певні цілі ЄС. По-перше, це сприяння транскордонній і міжрегіональній дослідницькій співпраці, розроблення і впровадження довгострокового плану дій щодо досліджень та інновацій у сфері сталого й циркулярного сільського господарства, що підвищить дослідницький потенціал країн-учасниць. По-друге, це створення і масштабування інноваційних бізнес-кейсів у кожній із цих країн. Так, у межах проєкту відбувається надання мікрогрантів для стартапів із подальшим контролюванням їхнього розвитку в агросфері. По-третє, це обмін знань і передового досвіду між регіонами, що має велике значення для України. Тому в рамках проєкту закладені і менторинг, і навчання, і поїздки до країн-учасниць.

У планах команди НУЛП – продовжувати брати участь у конкурсах Програми «Горизонт Європа». Наразі вже подано заявку на ще один проєкт, що також має науковий напрям, проте вже в ролі партнера, а не координатора. А організаціям, які тільки починають думати про участь у Програмі «Горизонт Європа», Мирослав Мальований радить лише одне: «Нічого не бійтеся!»

Довідково:

EXCELLENCE HUB FOR A SMART AGRICULTURE AND CIRCULAR BIOECONOMY TOWARDS A SUSTAINABLE AGRIFOOD SECTOR IN WIDENING COUNTRIES (AND BEYOND)
AGRI-BIOCIRCULAR-HUB
Duration of the project: 1 January 2025 – 31 December 2028
Funded under: Widening participation and spreading excellence
Coordinated by: LVIV POLYTECHNIC NATIONAL UNIVERSITY (Ukraine)

📎Фото взяті з сайту Національного університету «Львівська політехніка»