LOC3G – проєкт, що фінансується в межах компонента «Дії Марії Склодовської-Кюрі» (MSCA) Програми «Горизонт Європа», спрямований на вивчення локалізації деформацій в геоматеріалах у геофізиці, геологічних небезпеках та геоінженерії. Його метою є розвивати та поширювати знання щодо багатомасштабного та багатофізичного моделювання явищ локалізації деформацій в геоматеріалах (ґрунтах і гірських породах) з метою створення передових прогностичних моделей для спільнот у галузях геофізики, геологічних небезпек та геоінженерії, зокрема у зсувах і геологічних резервуарах, а також впровадження сучасних підходів до структурно-геологічного аналізу тектонічних зон Карпатського регіону та дослідження гравітаційних процесів у гірських масивах. Проєкт матиме довготривалий вплив на безпеку та економічну ефективність взаємодії з геоматеріалами в різних галузях.

MONUGEO – проєкт, також фінансований у рамках «Дій Марії Склодовської-Кюрі», спрямований на подолання геологічних небезпек, таких як кам’яні обвали, зсуви та селеві потоки, шляхом розроблення передових чисельних моделей для точного прогнозування геологічних небезпек, підвищуючи ефективність управління ризиками у вразливих регіонах у всьому світі. Проєкт об’єднує взаємодоповнювані компетенції учасників консорціуму з метою кращого розуміння процесів ініціації, поширення (run-out) та акумуляції відкладів, а також їх взаємодії з інженерними захисними спорудами і, відповідно, розроблення проривних чисельних інструментів для високоточного прогнозування.

Реалізує обидва проєкти у складі консорціумів Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Науковим керівником обох проєктів від університету є професорка кафедри загальної та історичної геології Олена Іванік, яка зараз здійснює наукові дослідження в Університеті Цинцинатті (США). Про їх реалізацію спілкувалися з представниками закладу, командою науковців: Сергієм Вижвою, доктором геологічних наук, професором, директором ННІ «Інститут геології», Олександром Меньшовим, доктором геологічних наук, заступником директора з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) та Дмитром Кравченком, кандидатом геологічних наук,  доцентом, завідувачем кафедри загальної та історичної геології.

Як науковці та працівники закладу вищої освіти про рамкові програми ЄС з досліджень та інновацій знали давно, проте свій шлях розпочали лише з «Горизонту 2020». Загалом команда науковців КНУ в рамках «Горизонту 2020» і «Горизонту Європа» подавала декілька проєктних заявок, як успішних, так і неуспішних. Тому, беззаперечно, важливу роль у перемозі в конкурсах й отриманні позитивного результату відіграв попередній досвід написання грантових заявок, ажде виграшам передували заявки, що набрали достатньо високі бали, але не отримали фінансування.

Проте визначальним фактором успішно поданих пропозицій, на думку представників КНУ, є наявність значного доробку за рахунок виконання вітчизняних проєктів та наукових тем, підбір сильних, компетентних і найважливіше – досвідчених партнерів, з якими були попередньо встановлені особисті контакти під час міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів. Це організації та установи, що вже мали досвід перемог у відповідних проєктах. Більшість із них сьогодні є партнерами у консорціумах. Зокрема, так відбулося знайомство з координатором чинних проєктів – професором Вай Ву з Університету природних ресурсів і наук про життя (BOKU University), Відень, Австрія. Тож співпраця з ними і спільне бажання брати участь у рамкових програмах зрештою привели команду до успіху.

Набувши досвіду й маючи надійних партнерів, команда науковців КНУ не зупинилася на досягнутому і має намір продовжувати грантову діяльність, зокрема у «Горизонті Європа». Уже готується декілька проєктів, серед яких – у рамках місій ЄС «Угода про ґрунти для Європи» та «Кліматично нейтральні та розумні міста».

На питання, чи виникали труднощі під час написання грантової заявки, її подання, а також після отримання позитивного результату від Європейської комісії, представники команди КНУ запевнили, що не стикались із жодними труднощами. Наприклад, щодо фінансування в розрізі Staff Exchange – закладається кількість місяців відрядження; потім при розрахунку бюджету проєкту система автоматично розраховує накладні витрати. І головне – українські учасники використовують грантові кошти відповідно до українського законодавства.

Окремо обговорили відрядження у розрізі повномасштабної війни в Україні та обмежень на виїзд за кордон чоловіків-науковців. Представники КНУ зазначили, що для виїзду за кордон чоловікам необхідно зібрати пакет документів і пройти певну тривалу процедуру для отримання дозволу. Також вітчизняні військовозобовʼязані науковці мають часові обмеження щодо перебування за межами країни до одного місяця. Жодних інших ускладнень не виникало.

Поза тим, науковці назвали період очікування на результат від ЄК після подання грантової заявки або отримання відмови у фінансуванні як найскладніший психологічний момент.

Але, незважаючи на можливі труднощі, представники КНУ радять майбутнім аплікантам або тим, хто ще вагається, по-перше, обов’язково брати участь і не боятися програти. Адже зараз для України відкрито надзвичайно багато можливостей щодо налагодження й розвитку міжнародної співпраці, частково – в розрізі війни та відновлення країни у післявоєнний період. Тож треба використовувати всі наявні можливості, доступні для українських учасників. По-друге, використовувати досвід колег і партнерів, проєктних менеджерів та проєктного офіцера. А також обов’язково мати підґрунтя – мова йде про наукові публікації, проведені дослідження, участь у тематичних конференціях, попередню співпрацю з міжнародними партнерами тощо. По-третє, власноруч долучитися до формування проєктної пропозиції: розробити ідею, прописати робочі пакети, продумати стратегію їх реалізації, сформувати зміст заявки, адже лише практично завдяки власному досвіду і знанням можливо досягти успіху. Жодні теоретичні тренінги, навчання не дадуть бажаного результату, якщо не спробувати самим.

Отже, підсумовуючи сказане вище, команда науковців КНУ наголошує, що проєкти LOC3G та MONUGEO мають надзвичайно важливе значення для України. Це не просто наукові проєкти, а інструменти, які сприяють:

• підвищенню безпеки територій сьогодні й відновленню після війни, зокрема, це управління природними ризиками із застосуванням моделей для їх оцінювання і точнішого прогнозування природних ризиків і руйнування інфраструктури;
• доступу до передових міжнародних технологій і розвитку вітчизняних інноваційних цифрових технологій у геології і геоінженерії;
• посиленню наукового потенціалу України через участь у міжнародних дослідженнях – обміну знаннями й технологіями у розрізі інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Довідково:

Localization in Geophysics, Geohazards and Geoengineering
LOC3G
Duration of the project: 1 March 2024 – 29 February 2028
Funded under: Marie Skłodowska-Curie Actions (MSCA)
Coordinated by: UNIVERSITAET FUER BODENKULTUR WIEN (Austria)

Modern numerical methods for high-fidelity simulation of geohazards
MONUGEO
Duration of the project: 1 March 2025 – 28 February 2029
Funded under: Marie Skłodowska-Curie Actions (MSCA)
Coordinated by: UNIVERSITAET FUER BODENKULTUR WIEN (Austria)